від 17 січня 2013 року №6 "Про затвердження програми вступного інструктажу, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки"

 УКРАЇНА

 БЕРЕЗНІВСЬКА  РАЙОННА  РАДА

 Рівненської області

 (Шосте скликання)

 РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 ГОЛОВИ  РАЙОННОЇ РАДИ

 

 

 

від 17 січня 2013 року                                                               №6

 

 

 

Про затвердження програми вступного інструктажу, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки

 

Відповідно до статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 13 Закону України "Про охорону праці", "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9, зареєстрованого Міністерством юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666, з  метою забезпечення єдиного системного та комплексного підходу в районній раді до питань з охорони праці та пожежної безпеки:

 

1.Затвердити:

 1.1.Програму вступного інструктажу, що додається;

 1.2.Інструкцію з охорони праці для водія службового транспорту, що додається;

 1.3.Інструкцію з охорони праці для працівників занятих на роботах з персональними комп’ютерами, що додається;

 1.4.Інструкцію з охорони праці  під час робіт на копіювальних апаратах, що додається;

 1.5.Інструкцію з охорони праці для прибиральника службових приміщень, що додається.

 1.6.Інструкцію з охорони праці для сторожа, що додається.

 1.7.Інструкцію з охорони праці з електробезпеки для робітників і службовців, що додаєься;

 1.8.Інструкцію з охорони праці про заходи пожежної безпеки для приміщень адміністративних будівель, що додається;

 2.Керуючому справами виконавчого апарату районної ради,  начальникам відділів апарату районної ради забезпечити наявність у відділах перелічених інструкцій та забезпечити їх дотримання.

 3. Відповідальній особі з охорони праці та стану пожежної безпеки в районній раді - керуючому справами виконавчого апарату Дроженцю Б.О. це розпорядження довести до відома працівників районної ради.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

 

 

Голова ради                                                                          В.Лашта

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

                                         

 

ПРОГРАМА

 

проведення вступного інструктажу з охорони праці

 

 

 

ТЕМА 1. Питання трудового законодавства. Закон України "Про охорону праці"

 

         Охорона  законом  умов праці працівників, дотримання  режиму праці і відпочинку.

 

Контроль з боку спеціальних державних органів і уповноважених по охороні праці за безпечним веденням робіт і дотриманням установлених санітарних норм на підприємстві, за дотриманням законів про працю.

 

Проходження медичних оглядів при поступленні на роботу. Правила переведення працівників на інші роботи. Порядок залучення працівників до надурочних робіт. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві. Соціальне страхування від не­щасних випадків і профзахворювань. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.   Порядок відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

 

 

 

ТЕМА 2. Правила внутрішнього трудового розпорядку

 

         Порядок прийому і звільнення працівників, обов'язки адміністрації та обов'язки працівника, часи початку і закінчення роботи, перехід з однієї зміни в іншу, організація перерв в роботі, організація нагляду за роботою електрообладнання. Порядок виконання громадських обов'язків. Дотримання виробничої і трудової дисципліни, дотримання вимоги охорони праці, виробничої санітарії та протипожежної охорони. Методи заохочення і покарання, порядок накладення стягнень за порушення трудової дисципліни. Найбільш грубі порушення трудової дисципліни.

 

 

 

ТЕМА 3. Правила перевезення людей

 

      Правила перевезення людей службовим автотранспортом. Вимоги до службового транспорту. Дії, які забороняються при перевезенні людей службовим автотранспортом. Перевезення  службовими  автотранспортними засобами в різних метрологічних умовах.

 

 

 

ТЕМА 4. Основні небезпечні та шкідливі умови виробництва

 

Ознайомлення з умовами виробничого середовища. Можливі небезпечні та шкідливі умови на виробництві. Агресивні та отруйні речовини, порядок безпечного поводження з ними. Заходи по зменшенню небезпечних та шкідливих факторів виробництва. Вимоги до робочого місця та обладнання.  Основні вимоги промсанітарії та гігієни праці.

 

 

 

ТЕМА 5. Загальні вимоги по протипожежній безпеці

 

Причини виникнення загорань та пожеж. Профілактика по запобігання випадків пожеж в приміщеннях, електроустановках, та інших  споруд і устаткувань. Порядок зберігання легкозаймистих матеріалів, речовин, газів і т.п. Порядок проведення вогневих робіт. Порядок відігріву обладнання та різноманітних комунікацій. Режим куріння.

 

Дії при виникненні пожеж. Засоби пожежогасіння, види вогнегасників їх влаштування, порядок користування.

 

 

 

ТЕМА 6. Охорона навколишнього середовища

 

            Вимоги з питань екології по захисту навколишнього середовища від забруднення. Можливі джерела забруднення навколишнього середовища. Заходи які впроваджені на виробництві по попередженню забруднення навколишнього середовища.

 

 

 

ТЕМА 7.Організація роботи по охороні, праці в районній раді.

 

Порядок навчання з питань охорони праці та допуск до самостійної роботи. Інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці. Організація контролю за станом охорони праці. Заходи які впроваджуються на виробництві для покращання умов праці та техніки безпеки. Відповідальність за порушення вимог правил, інструкцій по охороні праці.

 

Порядок допуску працівників на право проведення спеціальних робіт в залежності від специфіки виробництва.

 

 

 

ТЕМА 8. Загальні вимоги правил по охороні праці. Основи електробезпеки   на виробництві

 

Можливі причини випадків травмування та профзахворювань на виробництві.

 

Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт. Норми перенесення важкостей.

 

Техніка безпеки при експлуатації різноманітного обладнання, пристосувань і інструменту. Блокуючи та запобіжні засоби.

 

Техніка безпеки при проведенні ремонтних робіт. Порядок безпечного проведення робіт на висоті. Вимоги до підручних засобів, тари, драбин.

 

Вимоги правил техніки безпеки при експлуатації котлів, посудин працюючих під тиском, вантажопідіймальних кранів.

 

Електробезпека на виробництві. Причини електротравм та їх попередження. Вимоги до заземлень, захист від крокової напруги, статичного струму. Вимоги до електрообладнання, переносних електроприладів, світильників.

 

 

 

ТЕМА 9. Порядок здійснення першої медичної допомоги потерпілим

 

Здійснення медичної допомоги при пораненнях, переломах, вивихах, отруєннях, при опіках   (термічних і хімічних). обмороженні.

 

Звільнення від дії електроструму та здійснення допомоги при електротравмах. Проведення штучного дихання. Порядок транспортування потерпілих.

 

Дії при нещасних випадках. Засоби які використовуються при здійсненні медичної допомоги потерпілим.

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

                                                                                   

 

Інструкція  з  охорони  праці   № 2

 

для водія легкового автомобіля

 

 

 

1. Загальні положення

 

1.1. До управління легковим автомобілем допускаються особи не молодше 18 років, призначені розпорядженням голови районної ради, які мають посвідчення на право управління відповідним типом транспортного засобу і пройшли:

 

професійну підготовку;

 

медичний огляд (при ухиленні працівника від проходження медичних оглядів працівник до виконання трудових обов'язків не допускається);

 

вступний інструктаж;

 

навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

 

первинний інструктаж на робочому місці;

 

відповідне навчання і інструктаж (які мають першу кваліфікаційну групу по електробезпеці).

 

Виконання робіт, не пов'язаних з обов'язками водія, допускається після проведення цільового інструктажу.

 

1.2. Водій зобов'язаний:

 

1.2.1. Дотримуватися норм, правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку.

 

1.2.2. Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

 

1.2.3. Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей.

 

1.2.4. Уміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі.

 

1.2.5. Виконувати тільки доручену роботу.

 

1.3. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

 

1.4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт є:

 

наїзди проїжджаючих транспортних засобів;

 

наїзди при самовільному русі транспортних засобів;

 

порушення правил дорожнього руху пішоходами, що приводять до аварійних ситуацій;

 

термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум’я, витікання газу із газобалонної установки; опіки парою, водою із радіатора);

 

злочинні дії пасажирів та інших осіб;

 

нервово - емоційне напруження при управлінні автомобілем;

 

монотонність праці при управлінні автомобілем;

 

шум, вібрація;

 

незручна робоча поза при ремонті і технічному обслуговуванні автомобіля;

 

підвищене фізичне навантаження;

 

підвищена температура та швидкість руху повітря в теплий період року;

 

підвищена загазованість повітря робочої зони (зміст двоокису вуглеводу, окислу вуглеводу, оксидів азоту, пари бензину тощо).

 

Першочергове значення серед шкідливих виробничих факторів належить нервово-емоційному напруженню. Величина напруження пов'язана з кількістю і характером інформації, що надходить, відповідальністю за життя учасників руху і збереженням їх здоров'я, за збереження матеріальних цінностей, а також залежить від індивідуальних особливостей водія.

 

Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, за певних умов може викликати стан монотонії та засинання під час руху. Це спостерігається під час поїздок у транспортному потоці, що рухається з рівномірною швидкістю, і посилюється за умов одноманітності шляху, низької інтенсивності руху.

 

Нервово - емоційне напруження залежить також від конкретних ситуацій в реальних дорожніх умовах: різке гальмування, обгін та ускладнений проїзд нерегульованого та регульованого перехрестя, вхід в транспортний потік і вихід з нього тощо.

 

1.5. Спецодяг і інші засоби індивідуального захисту видаються згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 „Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту”, а саме:

 

при управлінні легковим автомобілем - рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці); жилет сигнальний (термін носіння - 24 місяці);

 

при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів додатково - костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців); рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці);

 

при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових канавах, підйомниках і естакадах додатково - каска будівельника з підшоломником (чергова).

 

Керівник підприємства зобов'язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, що не залежать від працівника.

 

1.6. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника та звернутися в лікувальний заклад.

 

1.7. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю присутніх і не призведе до аварії.

 

1.8. При виявленні несправності устаткування, пристроїв, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні пристрої та інструменти забороняється.

 

1.9. При пересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:

 

ходити тільки по пішохідних доріжках, тротуарах;

 

переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги тільки у встановлених місцях;

 

при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту,  що рухається.

 

1.10. Для дотримання правил особистої гігієни водій повинен мати в автомобілі миючі засоби (поверхово-активні, придатні до вживання на шкірних покривах, - типу „Ралі” та ін.), щітку для миття рук, рушник, дрантя для витирання рук від паливно-мастильних матеріалів. Водії, що мають контакт (забруднення рук) з різними маслами, лакофарбовими матеріалами і т.п. (перевезення вказаних речовин, виконання ремонтних робіт), повинні забезпечуватися захисними мазями, пастами.

 

1.11. Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.

 

1.12. Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).

 

1.13. Водій автомобіля щорічно повинен пройти медичний огляд.

 

 

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов'язаний перевірити:

 

наявність посвідчення з талоном на право водіння автомобіля, подорожній лист;

 

технічний стан автомобіля, справність гальмової системи, рульового управління, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, установку дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, масла, води;

 

тиск повітря в шинах;

 

наявність інструмента та інвентарю;

 

заправку автомобіля паливом, маслом, водою, гальмовою рідиною, антифризом і рівень електроліту в акумуляторній батареї;

 

наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.

 

2.2. Заправлення автомобіля паливом проводити при непрацюючому двигуні. Заправлення автомобілів етилованим бензином потрібно проводити з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок тощо, а також відпускати етилований бензин в тару (каністри). Заправник і водій повинні знаходитися при заправленні з навітряного боку автомобіля.

 

 

 

На заправному пункті забороняється:

 

палити і користуватися відкритим вогнем;

 

проводити ремонтні та регулювальні роботи;

 

заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;

 

допускати перелив і розлив палива;

 

знаходження пасажирів в салоні.

 

2.3. Перед заправкою системи охолодження двигуна антифризом необхідно:

 

перевірити, чи немає в системі охолодження (в з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса) течі, а при наявності - необхідно її ліквідувати;

 

промити систему охолодження чистою гарячою водою.

 

2.4. Виїзд автомобіля на маршрут слідування з несправностями, що загрожують безпеці руху, забороняється.

 

2.5. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.

 

2.6. Перед запуском двигуна автомобіля, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити і від'єднати елементи підігрівання.

 

2.7. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.

 

2.8. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях ‑ 5 км/год.

 

2.9. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом з території підприємства і після повернення на підприємство слід при загальмованих колесах. Виняток з цього правила складає випадок випробовування гальм.

 

2.10. Для огляду автомобіля в темний час доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.

 

2.11. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру і справність інструментів і пристосування, що видаються водієві.

 

2.12. Перед початком роботи водій зобов'язаний перевірити, щоб:

 

вітрове та бокове скло не мало тріщин та затемнень, що утрудняють видимість;

 

бокове скло плавно пересувалося від руки або склопідйомними механізмами;

 

на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, виступаючих пружин та гострих кутів; сидіння і спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;

 

замки всіх дверей були справними, що виключає можливість їх самовільного відкривання під час руху;

 

опалювальні пристрої салону в холодний час були справними;

 

підлога салону автомобіля була заслана килимком, який не має отворів та інших пошкоджень.

 

2.13. Водій зобов'язаний перевірити, щоб автомобіль був забезпечений упорними колодками (не менше двох штук) для підкладення під колеса, широкою підкладкою під п'яту домкрата, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем та вогнегасником.

 

2.14. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.

 

2.15. Водій може виїжджати на маршрут слідування тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки  в подорожньому листі.

 

2.16. Перед відправленням в рейс тривалістю більше доби водій повинен бути ознайомлений з режимом праці та відпочинку, мати записаний в подорожньому листі маршрут слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку.

 

 

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

3.1. Виконувати вимоги правил руху і вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.

 

3.2. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості і оглядовості, інтенсивності і характеру руху на дорогах, особливостей стану автомобіля і вантажу, що перевозиться, або пасажирів.

 

3.3. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.

 

Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (із-за вантажу в салоні, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а вантажовідправник зобов'язаний виділяти людину для організації руху автомобіля.

 

3.4. Забороняється управляти автомобілем при відкритих дверях.

 

3.5. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.

 

3.6. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити заходів проти самовільного його руху; зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.

 

Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.

 

На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.

 

3.7. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності руху як у попутному, так і  зустрічному напрямках.

 

3.8. При ремонті автомобіля на маршруті слідування водій зобов'язаний виконувати вимоги безпеки:

 

з'їхати на узбіччя дороги;

 

установити знаки безпеки;

 

включити габаритні вогні при поганій видимості;

 

зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмової системи;

 

одягти сигнальний жилет;

 

підкласти під колеса упори.

 

При роботах на узбіччі під автомобілем забороняється знаходитися з боку проїжджої частини.

 

3.9. При проведенні ремонтних робіт в неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, лежачи під автомобілем або стоячи навколішки,  необхідно застосовувати лежак, мати.

 

3.10. Забороняється підігрівати двигун відкритим вогнем.

 

3.11. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче  100 °С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.

 

3.12. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.

 

3.13.  Для запобігання виникнення пожежі на автомобілі забороняється:

 

подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;

 

проводити ремонт паливної системи при працюючому двигуні, включеному запалюванні;

 

залишати в салоні автомобіля або на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;

 

підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися їм в безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;

 

палити і користуватися відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправленні автомобілів із додаткових ємностей.

 

3.14. Водієві забороняється:

 

управляти автомобілем в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також в хворому або втомленому стані;

 

передавати управління автомобілем особі, не вказаній в подорожньому листі, яка знаходиться в нетверезому стані або не має при собі посвідчення на право управління автомобілем;

 

самовільно відхилятися від маршруту, вказаного в подорожньому листі;

 

перевозити вантаж, якщо він закриває огляд шляху;

 

перевозити вантаж в несправній тарі;

 

відривати за допомогою автомобіля вантаж, що знаходиться в ґрунті або примерз;

 

допускати скупчення на двигуні або його картері бруду, пального, масла;

 

користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторній батареї та усуненні несправностей механізмів;

 

зберігати і перевозити в салоні бензин та інші легкозаймисті рідини;

 

відпочивати або спати в салоні автомобіля при працюючому двигуні;

 

допускати до ремонту автомобіля на маршруті слідування сторонніх осіб (супроводжуючих, пасажирів тощо);

 

встановлювати домкрат на випадкові предмети;

 

виконувати будь-які роботи, знаходячись під автомобілем, вивішеному тільки на домкраті, без установки козелка;

 

використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо.

 

         3.15. При буксируванні транспортного засобу потрібно забезпечити постійне спостереження за транспортним засобом, що буксирується (в кабіні автомобіля, що буксирується, повинен знаходитися водій). Довжина зв'язуючої ланки жорсткого зчеплення не повинна перевищувати 4 м, а гнучкої - 6 м; при цьому зв'язуюча ланка гнучкого зчеплення через кожний метр повинна бути позначена сигнальними щитками або прапорцями розміром не менше 200 х 200 мм.

 

         Включити при буксируванні в світлий час доби незалежно від умов видимості на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, - габаритні вогні; при поганій видимості на транспортному засобі, що буксирується включити задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкому зчепленні - і передні габаритні вогні.

 

         Буксирування забороняється:

 

         транспортним засобом з причепу;

 

         при загальній довжині поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24м;

 

         двоколісних мотоциклів без коляски, велосипедів;

 

         двох і більше механічних транспортних засобів одночасно;

 

         транспортного засобу без робочого гальма або з несправним гальмом, якщо маса транспортного засобу, що буксирується, перевищує половину загальної фактичної маси, що буксирує;

 

         на гнучкому зчепленні зі швидкістю більше 30 км/год. або транспортного засобу з несправними гальмами або рульовим управлінням;

 

на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим управлінням.

 

         3.16. При роботі на внутрішньозаводській лінії, крім Правил дорожнього руху і вимог інструкції з охорони праці, дотримуватися наступних додаткових вимог:

 

         якщо на шляху руху зустрічаються перешкоди, об'їжджати їх на відстані не ближче за 1 м, а якщо ширина проїзду недостатня для такого об'їзду, припинити рух і вимагати видалення з проїзду перешкод;

 

         бути особливо уважним на поворотах, при виїзді із-за кутів будівель, переїзді через залізничні шляхи, у вузьких місцях, а також на складах; швидкість в цих випадках повинна бути мінімальною:

 

         подавати попереджувальний сигнал при рушенні з місця і в небезпечних місцях.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду і поставити на місце, відведене для стоянки.

 

4.2. У зимовий час при зберіганні в неопалювальному гаражі злити воду з радіатора і двигуна.

 

4.3. Залишатися на нічліг в закритому автомобілі забороняється.

 

4.4. При зупинці автомобіля водій, покидаючи кабіну, повинен вжити всі заходи проти самовільного руху - вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом.

 

Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково поставити під колеса упорні колодки.

 

4.5. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки водій повинен переконатися у відсутності витоку палива або усунути його.

 

4.6. При зупинці і стоянці на неосвітлених дільницях дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі повинні бути включені габаритні або стоянкові вогні.

 

4.7. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки повинна бути достатньою для вільного в'їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля - не менше 0,5 м.

 

4.8. Після постановки автомобіля в приміщенні для стоянки двигун повинен бути зупинений.

 

4.9. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється:

 

палити, користуватися відкритим вогнем;

 

залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;

 

під заряджувати акумуляторні батареї (в приміщеннях);

 

зберігати будь-які матеріали і предмети;

 

мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки і одяг;

 

зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива в баках автомобілів;

 

заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;

 

встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;

 

пуск двигуна з будь-якою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.

 

 

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

5.1. При дорожньо - транспортному випадку водії, причетні до нього, зобов'язані:

 

без гаяння часу зупинитися і не торкати з місця транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються випадку;

 

у разі необхідності викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті в найближчу лікувальну установу;

 

повідомити про те, що трапилось в ДАІ, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників автомобільної інспекції.

 

5.2. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів до гасіння пожежі засобами пожежогасіння.

 

5.3. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівнику робіт і приступити до гасіння пожежі.

 

При загорянні одягу необхідно передусім згасити полум'я підручним матеріалом. При цьому неможна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опік дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.

 

5.4. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.

 

5.5. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки.

 

При підйомі частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку.

 

Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.

 

5.6. При накачуванні або підкачуванні знятих з автомобіля шин в дорожніх умовах необхідно у вікна диска колеса встановити запобіжну вилку відповідної довжини і міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.

 

5.7. При появі під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.

 

5.8. На автомобілі, працюючому на газовому паливі, при будь-якій несправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).

 

5.9. При вимушеній зупинці на залізничному переїзді водій автомобіля зобов'язаний висадити людей і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду і зупинки поїзда.

 

Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:

 

послати двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки служить круговий рух руки: вдень - з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видним предметом, вночі - факелом або ліхтарем;

 

залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів; бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) при його появі, подаючи сигнал зупинки.

 

                  

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

 

 

 

 

Інструкція з охорони праці  № 3

 

для працівників, зайнятих на роботах із персональними комп’ютерами

 

 

 

1.  Загальні положення.

 

         1.1.  Дана інструкція, розроблена на підставі ДНАОП 5.2.30-1.08-96 і ВСН 4559-88 „Тимчасові санітарні норми і правила для працівників обчислювальних центрів” і рекомендацій учбово - методичного посібника „Охорона праці користувачів комп'ютерних відео дисплейних терміналів”.

 

         1.2.  До роботи на персональних комп’ютерах допускаються особи від 18 років, що не мають протипоказань за результатами попереднього медичного огляду і пройшли інструктаж, навчання й перевірку знань по охороні праці і мають 1 кваліфікаційну групу з електробезпеки.

 

         1.3.  Допуск до роботи на персональних комп’ютерах осіб до 18 років (практикантів, учнів) здійснюється під керівництвом досвідчених працівників, що мають кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче 3.

 

         1.4.  Праця на робочому місці, оснащеному дисплеєм, супроводжується дією наступних небезпечних і шкідливих факторів:

 

         напруження зору,

 

         гіподинамія,

 

         монотонність праці,

 

         підвищений рівень статичної електрики,

 

         відбиті бліки екрана дисплея,

 

         емоційні перевантаження,

 

         можливість поразки електричним струмом.

 

         1.5.  Для зниження й попередження шкідливого впливу вищевказаних факторів необхідно: 

 

         для зниження рівня статичної електрики розташовувати екран дисплея на відстані не ближче 550 - 700 мм. від очей оператора,

 

         для зниження бліків екран дисплея повинен розташовуватися перпендикулярно світлового потоку від віконних прорізів або від електросвітильників;

 

         для зниження утоми очей

 

         освітленість робочого місця повинна бути не менш 300 - 500 люкс; яскравість світіння екрана - не менш 100 кл / кв. м.;

 

         мінімальний розмір світної точки - не більш 0,6 мм.;

 

         контрастність зображення знака - не менш 0,8;

 

         частота регенерації - не менш 72 Гц.;

 

         для зниження впливу гіподинамії й емоційних перевантажень варто використовувати технологічні перерви і виконувати комплекс фізичних вправ, зазначених у Додатку 1 і 2, п. 10, Тимчасових санітарних норм.

 

 

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

 

         2.1.   Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

 

         2.2.   Забрати з робочого місця предмети, що не будуть використовуватися в роботі.

 

Забороняється класти на блоки комп’ютера папір, книги, документи й інші предмети.

 

         2.3.  Забороняється, щоб уникнути перевантаження мережі, підключати комп’ютери через трійники разом з іншими електроприладами.

 

         2.4.  Включити, при необхідності, штучне освітлення, настільний світильник.

 

         2.5.  Зовнішнім оглядом переконатися в справності сполучних проводів, штепсельних рознімань, шин заземлення й вимикачів, у надійності кріплення захисних кожухів і кришок блоків комп’ютера.

 

         2.6.  Перевірити відсутність пилу на екрані дисплея й правильність установки паперу в прийомний лоток принтера. Не допускати забивання пилом і сторонніми предметами вентиляційних отворів для відводу тепла з блоків комп’ютера.

 

         2.7.  Відрегулювати висоту сидіння стільця й підставки для ніг. Відрегулювати положення екрана монітора щодо свого поля зору.

 

         2.8.  При виявленні несправностей і інших недоліків, що створюють  небезпеку або значні незручності в роботі, заявити про це керівникові відділу, ділянки. 

 

 

 

3. Вимоги безпеки під час роботи.

 

         3.1.  При включенні персонального комп’ютера і освітлення в електромережу, братися тільки за ізольовані частини штепсельних колодок.

 

         3.2.  Дотримувати зазначену в інструкції з експлуатації послідовність включення блоків комп’ютера.

 

         3.3.  Щоб уникнути розрядів статичної електрики, забороняється доторкатися до екрана дисплея.

 

         3.4.  При введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана, безперервна тривалість роботи перед екраном не повинна перевищувати 1 годину з наступними регламентованими перервами по 10 хвилин для відпочинку та  виконуванню комплексу фізичних вправ, релаксаційної гімнастики й ауто генного тренування.

 

         3.5. Забороняється при не відключеному електроживленні комп’ютера: 

 

         розкривати захисні кожухи й кришки блоків комп’ютера, робити регулювання й чищення внутрішніх деталей, змінювати запобіжники;

 

         переключати сполучні шнури блоків комп’ютера;

 

         змінювати встановлену конфігурацію робочого місця, переставляти блоки комп’ютера;

 

         робити вологе прибирання поверхонь комп'ютера;

 

         приймати їжу безпосередньо за клавіатурою комп'ютера.

 

         3.6.  Категорично забороняється на робочому місці оператора комп’ютера:

 

курити, користатися відкритим вогнем;

 

         зберігати легкозаймисті, вибухонебезпечні і хімічно активні, що руйнують ізоляцію, продукти.

 

 

 

4. Дії персоналу в аварійних ситуаціях.

 

         4.1.  Ознаками аварійної ситуації на робочому місці є:

 

         поява збоїв у роботі комп’ютера, заїдання паперу в принтері, зникнення зображення на екрані дисплея,

 

         коротке замикання, іскріння, появи запаху гару, підвищене нагрівання корпусу, штепсельних рознімань, сполучних проводів, зниження або зникнення напруги в мережі і т.п.

 

          4.2. В аварійній ситуації необхідно :

 

         роботу припинити, комп’ютер відключити від мережі,

 

         при загорянні використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники;

 

         ужити заходів по евакуації людей і наданню першої медичної допомоги постраждалим,

 

         доповісти про те, що трапилося, керівникові відділу, ділянки.

 

         при необхідності викликати швидку допомогу, пожежну команду.

 

 

 

5.  Вимоги безпеки після закінчення роботи.

 

         5.1.  Закінчити працюючі програми, закрити всі каталоги, підготувати комп'ютер до вимикання.

 

         5.2.  Відключити комп’ютер і місцеве електроосвітлення від мережі.

 

         5.3.  Упорядкувати робоче місце, забрати документи, що використовувалися.

 

         5.4.  Переконатися у відсутності пожежної небезпеки.

 

         5.5.  Докласти керівникові відділу, ділянки про закінчення роботи і про виявлені під час роботи несправності й інші недоліки.

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

                                                                            

 

                                  

 

Інструкція з охорони праці № 4

 

під час роботи на копіювальних апаратах

 

 

 

1. Загальні положення

 

         1.1. Дія Інструкції поширюється на всіх працівників районної ради.

 

         1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці ", правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.

 

         1.3. За даною інструкцією оператор інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в „ Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці ” ; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора.

 

         1.4. Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

 

         1.5. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

 

         1.6. До роботи на копіювальних апаратах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, відповідне навчання за спеціальною програмою, а також вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

 

         1.7. Оператор копіювального апарата повинен мати І групу з електробезпеки.

 

         1.8. Особи, які виконують технічне обслуговування копіювальних апаратів, повинні мати ІІІ групу з електробезпеки.

 

         1.9. Оператор повинен:

 

         знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання;

 

         знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

 

         знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

 

         знати правила особистої гігієни;

 

         виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

 

         виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

 

         знати і вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;

 

         вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

 

         пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

 

         1.10. Головні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на оператора:

 

         дія електроструму;

 

         підвищена запиленість робочої зони;

 

         підвищений рівень шуму на робочому місті;

 

         підвищена температура поверхні обладнання;

 

         дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;

 

         контакт з порошком, який містить у собі селен.

 

         1.11. Копіювальний апарат повинен встановлюватись в приміщенні з обміном повітря 30 м3 на годину на одного працюючого.

 

         1.12. Температура повітря в приміщенні повинна бути 10-30 °С, а вологість 20-90%.

 

         1.13. Апарат необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між переднім і заднім, а також лівим і правим боками повинна бути в межах 3-5 мм.

 

         1.14. Не дозволяється встановлювати апарат на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи, в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення утворення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.

 

         1.15. Двері з приміщення, де встановлені копіювальні апарати, повинні відкриватись зовні.

 

         1.16. Приміщення повинно бути забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано в документації конкретних моделей апаратів.

 

         За відсутності цих даних в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного і одного пінного вогнегасника.

 

         1.17. Виробнича площа для кожного апарата, розміщення апаратів і допоміжного обладнання, відстань між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в експлуатаційній документації.

 

         У разі відсутності таких вказівок повинна бути забезпечена відстань не менше:

 

         0,6 м - між апаратом і стінами приміщень;

 

         1,0 м - між апаратом та іншим обладнанням.

 

         1.18. Робочі місця повинні бути забезпечені вогнетривкими шафами для зберігання мінімального (не більше, ніж на одну зміну) запасу витратних експлуатаційних матеріалів, столами, стільцями та іншими виробничими меблями.

 

         1.19. Для збору відходів виробництва кожне робоче місце повинно бути обладнане металевим ящиком з кришкою.

 

         1.20. В приміщеннях щоденно повинно проводитись вологе прибирання.

 

         1.21. Генеральне прибирання з очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного разу на місяць, а побілення і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу на три роки.

 

         1.22. Живлення апаратів здійснюється від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою струму не менше З А.

 

         1.23. Розетка повинна розміщатись не далеко від апарату в легко доступних місцях, щоб в випадках аварійної ситуації апарат своєчасно можна було відключити. Треба уникати користуватися подовжувачами.

 

         1.24. Для захисту від озону і оксидів азоту повинна бути змонтована відсмоктуючи вентиляція.

 

         1.25. Забороняється застосовувати спецодяг із синтетичних матеріалів і шовку.

 

         1.26. Забороняється знімати будь-які кришки чи панелі, які закріплені гвинтами.

 

         1.27. Так як деякі деталі апарата знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.

 

         1.28. Вносити будь-які зміни в конструкцію апарата не допускається.

 

         1.29. Не допускається ставити на апарат металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при попадання їх у середину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.

 

1.30. При переміщенні апарата необхідно вимкнути вилку з розетки, а після установки закріпити фіксаторами.

 

1.31. Не дозволяється розбирати і модернізувати кабель живлення апарата, так як це може привести до пожежі або ураження електрострумом.

 

1.32. Не дозволяється ремонтувати, проводити модифікацію апарата, бо це може привести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та ін.

 

1.33. Зберігати пляшки з тонером необхідно в прохолодному темному місці.

 

1.34. Забороняється класти на тонер важкі предмети.

 

1.35. Не можна спалювати старий тонер або пляшки з-під тонера, бо в відкритому полум'ї тонерний пил може спалахнути.

 

1.36. Старі пляшки з-під тонера необхідно утилізувати.

 

1.37. Якщо апарат довгий час не використовується, його необхідно відключити від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

 

 

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

         2.1. Одягти спецодяг, застібнути його на всі ґудзики, волосся підібрати під головний убір.

 

         2.2. Перевірити стан робочого місця, відсутність в середині апарата сторонніх предметів, а на самому апараті крім оригіналів щоб нічого не було.

 

         2.3. Перевірити стан сітьового кабелю, щоб на ньому не було важких предметів і згинів більше, ніж потрібно.

 

         2.4. Вставити вилку в розетку і впевнитись, що вона міцно тримається. Не дозволяється вставляти і виймати вилку вологими руками.

 

 

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

         3.1. Під час роботи на копіювальних апаратах, крім даної інструкції, необхідно користуватися інструкціями з безпечної експлуатації апаратів відповідної моделі.

 

         3.2. 3абороняється експлуатація апаратів, технічний стан яких, вимоги безпеки, а також пожежної безпеки не відповідають встановленій документації на апарати конкретних моделей.

 

         3.3. Напруга живлення не повинна коливатись більше, ніж на 10%.

 

         3.4.Під час друку забороняється:

 

         виключати живлення апарату;

 

         відкривати дверці чи кришки;

 

         виймати сітьовий кабель;

 

         переміщати апарат.

 

         З.5. Щоб уникнути попадання в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається включення режиму копіювання при піднятому притиску (кришці).

 

         З.6. Притиск і кришки необхідно відкривати і закривати м'яко, без ударів.

 

         3.7. Під час видалення зім'ятого паперу не можна торкатись нагрівального блоку, так як він може бути дуже гарячим.

 

         Забороняється залишати в апараті обірваний папір.

 

         3.8. Видаляти копії, що застряли, слід не раніше, ніж через 15 секунд після виключення машини.

 

         3.9. Після видалення паперу необхідно впевнитись, що всі блоки та важелі повернуті в першочергове положення, а всі кришки закриті.

 

         3.10. Під час виконання операцій, пов'язаних з можливим дотиком до матеріалів, які містять селен, слід користуватися медичними рукавичками.

 

         3.11. Якщо руки забруднились фарбою:

 

         уникайте повторного контакту зі шкірою;

 

  негайно протріть шкіру вологою ганчіркою або помийте руки теплою водою з милом.

 

         3.12. Треба також слідкувати, щоб фарба не попадала на одяг.

 

         З.13. Якщо в середину апарата потрапили метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його виключити сітьовим вимикачем, а потім вийняти вилку з розетки і викликати спеціаліста із обслуговування апарата.

 

         Включати апарат в такому стані забороняється.

 

         3.14. При обслуговуванні апарата його необхідно відключити від електромережі.

 

         3.15. 3абороняється приймати їжу під час операції копіювання.

 

         Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.

 

         3.16. Під час виготовлення матриць не можна відкривати верхню кришку.

 

         3.17. Забороняється використовувати алюмінієву фольгу, папір, який містить вуглець (графіт) або інший провідний папір.

 

 

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

         4.1. Відключити апарат від електромережі.

 

         4.2. Прибрати робоче місце; макулатурний папір прибрати в спеціальний ящик.

 

         4.3. Прочистити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу протерти вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.

 

         4.4. 3няти спецодяг.

 

         4.5. Ретельно помити руки, обличчя теплою водою з милом, прополоскати рот, при можливості, прийняти душ.

 

         4.6. Про всі недоліки, які мали місце в роботі, доповісти керівникові робіт.

 

 

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

         5.1. Якщо в апараті з'явився сторонній стукіт, дим, неприємний запах або щось виглядає незвично, слід негайно виключити основний вимикач живлення, а потім вийняти вилку з розетки.

 

         5.2. Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

 

         5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

 

         5.4. Ні в якому разі не намагатись ліквідувати несправності самому.

 

         5.5. Якщо є потерпілі, необхідно подавати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

 

         5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

 

         При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

 

         При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

 

         5.6. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

 

         5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

                    

 

                                       

 

Інструкція  з охорони праці № 5

 

для прибиральника службових приміщень

 

 

 

1. Загальні положення

 

1.1. Дія інструкції поширюється на всіх працівників районної ради.

 

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 „Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розробку інструкцій з охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12-99 „Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

 

1.3. За даною інструкцією прибиральник службових приміщень (далі - прибиральник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

 

Результати інструктажу заносяться в „Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та прибиральника.

 

1.4. Власник повинен застрахувати прибиральника від нещасних випадків та професійних захворювань.

 

В разі пошкодження здоров'я прибиральника з вини власника, він (прибиральник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

 

1.5. За невиконання даної інструкції прибиральник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

 

1.6. До роботи прибиральником службових приміщень допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

 

1.7. Прибиральник повинен:

 

1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

 

1.7.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

 

1.7.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.

 

1.7.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охо­рони праці.

 

1.7.5. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.

 

1.7.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

 

1.7.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

 

1.7.8. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

 

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на прибиральника:

 

1.8.1. Ураження електричним струмом.

 

1.8.2. Підвищена вологість при митті підлоги.

 

1.8.3. Протяги.

 

1.8.4. Недостатня освітленість робочої зони.

 

1.8.5. Падіння з висоти при митті вікон.

 

1.8.6. Токсична та подразнююча дія через органи дихання, шкіру та слизові оболонки миючих розчинів, паст для догляду за підлогою.

 

1.9. Прибиральник забезпечується спецодягом: халат бавовняний, рукавиці комбіновані; при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові, рукавиці гумові.

 

 

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. Одягти спецодяг, акуратно його заправити, не допускаючи звисаючих кінців, застібнути рукава, волосся прибрати під головний убір.

 

2.2. Перевірити справність механічних засобів для прибирання (пилососи, натирачі підлоги, прибиральні машини тощо).

 

2.3. При прибиранні приміщення біля електроприладів впевнитись, що вони вимкнені.

 

 

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

3.1. Користуватися тільки справними пилососами, натирачами підлоги,

 

прибиральною машиною тощо.

 

3.2. Під час роботи необхідно уникати протягів.

 

3.3. Прибирати сміття безпосередньо руками не дозволяється.

 

3.4. Прибирання в вечірній час, а також в затемненому приміщенні без достатнього освітлення не дозволяється.

 

3.5. При переміщенні столів, шаф та іншого інвентарю і меблів з їх поверхні необхідно зняти предмети, які можуть впасти.

 

3.6. При митті вікон не ставати на підвіконня, а користуватися для цього спеціальною розсувною драбинкою. Драбинка має бути справною, мати щаблі, скріплені тятивами, а не прибиті цвяхами.

 

Щаблі мають бути без тріщин і відколів, тятиви - мати верхні та нижні стяжні болти.

 

На кінцях драбинки мають бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі (драбинку необхідно випробувати на статичне навантаження).

 

  3.7. Не можна користуватись замість драбинок випадковими предметами.

 

3.8. Протирати електроприлади, пускові апарати та інше дозволяється тільки після зняття напруги.

 

3.9. Виносити відходи і сміття з приміщення тільки в спеціальних ящиках у відведене для цього місце.

 

3.10. Забороняється:

 

3.10.1. Робити прибирання біля працюючого обладнання.

 

3.10.2. Зупиняти чи пускати обладнання, а також витирати його під час роботи.

 

3.10.3. Використовувати для миття віконних рам, меблів тощо бензин, гас, ацетон, скипидар та інші легкозаймисті і горючі рідини.

 

3.10.4. Розводити бензином, скипидаром або іншими легкозаймистими рідинами пасту для натирання підлоги.

 

3.10.5. Розігрівати пасту для натирання підлоги на відкритих електроплитках (розігрівання пасти для натирання підлоги допускається на закритій електроплитці в металевому посуді на водяній бані).

 

3.10.6. Класти на електроприлади та нагрівальні пристрої та залишати в проходах, дверних отворах тощо ганчірки, мітли та інші предмети.

 

3.10.7. Витирати вимикачі струму, електропроводку, штепсельні розетки.

 

3.10.8. Зливати в каналізацію розчинники паст.

 

3.10.9. Сушити ганчірки або спецодяг на приладах опалювальної системи.

 

3.10.10. Залишати після прибирання приміщення з включеним освітленням.

 

3.11. В туалетах мити підлогу розчином хлорного вапна (дві столові ложки на відро води), користуючись засобами індивідуального захисту.

 

Не залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також не заливати його гарячою водою для запобігання інтенсивному утворенню шкідливих газів.

 

3.12. Раковини умивальників і унітазів мити гарячою водою з содою (3-5 % розчин) чи спеціальними миючими розчинами.

 

3.13. Переносити гарячу воду тільки у відрах, закритих кришками.

 

 

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Всі прибиральні механізми, інструменти, драбинки тощо прибрати у відведене для них місце.

 

4.2. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для них місце.

 

При забрудненні засобів індивідуального захисту їх необхідно помити.

 

4.3. Якщо робота виконується в неробочій час, перевірити чи вимкнені електроприлади, освітлення, закриті водопровідні крани.

 

4.4. Вимити теплою водою з милом руки та обличчя. При можливості прийняти душ.

 

4.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

 

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження     електричним

 

струмом, падіння з висоти, токсичної дії пасти для натирання підлоги і хлорного вапна, поранення несправним інвентарем для прибирання та інше.

 

5.2. В разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу, якщо робота виконувалась електроспоживачами, відключити їх від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

 

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

 

5.4. Надання першої медичної допомоги.

 

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

 

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

 

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати „швидку медичну допомогу ”.

 

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

 

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

 

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

 

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

 

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

 

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

 

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

 

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

 

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

 

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

 

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

 

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

 

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

 

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

 

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

 

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

 

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

 

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

 

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

 

- підняти поранену кінцівку вверх;

 

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

 

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

 

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

                                                                                                              

 

Інструкція з охорони праці № 6

 

для сторожа

 

 

 

1.Загальні положення

 

Ця інструкція регламентує несення служби сторожем на об'єкті, що охороняється.

 

Сторож заступає на пост відповідно до графіка, затвердженого заступником голови райдержадміністрації.

 

За цією інструкцією сторож інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка проводила інструктаж та сторожа.

 

За невиконання цієї інструкції сторож несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

До виконання обов'язків сторожа допускаються особи, віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

 

1.6. Сторож повинен:

 

Знати правила надання першої медичної допомоги та гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

 

Знати номери телефонів виклику пожежної частини (101), міліції (102), швидкої допомоги (103), домашній телефон керівника установи.

 

Мати аптечку з необхідними медикаментами для надання першої медичної допомоги.

 

Знати розташування пожежного щита, вогнегасників, ящика з піском.

 

1.7.Головні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на сторожа:

 

Протяги.

 

Незадовільні метеорологічні фактори.

 

Недостатня освітленість робочої зони.

 

Незахишені струмоведучі частини електрообладнання.

 

Вимоги безпеки перед початком роботи.

 

Прибути на зміну не пізніше ніж за 15 хв. до її початку.

 

На початку чергування сторож зобов'язаний:

 

2.2.1.Особисто оглянути та перевірити наявність та цілісність всього, що береться під охорону, матеріальні цінності, які не складовані в спеціальних приміщеннях, а також змонтоване обладнання.

 

Сторож зобов'язаний перевірити:

 

наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, а також доступ до них;

 

силову і освітлювальну електромережу ( вона повинна бути знеструмлена, а всі електроприлади і устаткування - вимкнені);

 

чи видалено з кабінетів виробничі відходи, чи не захаращено проходи і виходи з приміщення, під’їзди до будівлі;

 

чи немає в приміщеннях запаху диму або горілого, чи не залишено недокурка, що тліє.

 

Якщо на об’єкті є телефон, слід переконатись, чи вільний до нього доступ і чи справний телефон, чи є біля нього список номерів пожежної охорони, міліції і керівника установи для виклику їх на випадок пожежі, стихійного лиха або інших подій.

 

В разі виявлення на об’єкті порушень протипожежних правил сторож повинен вимагати від адміністрації їх усунення. Приймати об'єкт для охорони до усунення виявлених недоліків забороняється.

 

Після усунення порушень і повторного огляду об'єкта сторож і представник адміністрації розписуються в журналі прийняття - здачі об'єкта для охорони.

 

Вимоги безпеки під час роботи.

 

Не відхилятись від маршруту під час огляду об'єктів, особливо в нічний час.

 

Бути уважним під час чергування, не займатись сторонніми речами.

 

Не допускати на територію установи (об'єкту) сторонніх осіб, в неробочі години, вихідні та святкові дні. Особи, які працюють в установі, що охороняється, допускаються тільки з письмового дозволу представника установи.

 

Не залишати об'єкт, до приходу зміни; при відсутності зміни негайно доповісти про це керівникові.

 

У випадку виникнення пожежі на об'єкті повідомити пожежну частину за тел. „101” та вжити всіх можливих заходів щодо гасіння пожежі з додержанням правил охорони праці.

 

При   пропусканні на територію об'єкту транспортних засобів необхідно бути особливо уважним.

 

Проїзні ворота повинні бути справними і обладнані фіксаторами.

 

Забороняється торкатися обірваного дроту.

 

Не розводити вогнищ на території установи та поблизу нього.

 

Не вживати алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не спати.

 

Не переносити самовільно захисні та попереджувальні знаки та написи.

 

Не курити в зоні знаходження легкозаймистих та вибухонебезпечних матеріалів.

 

Не відчиняти самовільно дверей воріт до складових приміщень (за винятком аварійних ситуацій).

 

Не користуватись нагрівальними приладами з відкритою нагрівальною спіраллю, кустарного виготовлення, а також електроприладами, які не мають інструкції по їх безпечній експлуатації.

 

Не ремонтувати самому електроприлади.

 

Не відключати сигнальні прилади, якщо спрацювала охоронно-пожежна сигналізація.

 

Включення побутових приладів проводити тільки за допомогою штепсельних з’єднань.

 

Не підходити ближче 8-10 м до електродроту, який лежить на землі.

 

При неможливості з'явитись на заміну, сторож зобов'язаний завчасно до початку чергування поставити до відома представника установи та отримати на це відповідний дозвіл. Екстренні обставини підтверджуються відповідними документами.

 

Охоронник, заступивши на чергування-підміну, несе повну відповідальність відповідно до даної інструкції.

 

Відсутність на роботі більше 3 годин - прогул.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи.

 

На робочому місці відключити всі електропобутові прилади, місцеве освітлення та інше.

 

Привести до ладу робоче місце, скласти документацію.

 

Зробити запис в журналі прийому-здачі зміни.

 

Доповісти керівникові та зміннику про всі недоліки, які мали місце під час чергування.

 

Вимоги безпеки в аварійній ситуації.

 

При можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації створеної ситуації.

 

Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

 

Попередити про те, що сталося безпосереднього керівника.

 

Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".

 

Надання першої медичної допомоги.

 

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії елекгричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу, необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

 

Перша допомога при пораненні.

 

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету немає, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасувану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку та ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

 

Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою цього є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

 

Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкодженні ділянки необхідно ретельно промити проточною водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5% розчином питної соди, а обпечену лугом - 3% розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити проточною водою протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2% розчином питної соди, а при враженні очей лугом - 2% розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3% розчином оцтової кислоти або 3% розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5% розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10% розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3% розчином оцтової кислоти.

 

Надання першої допомоги при теплових опіках.

 

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються та перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння), обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (пухирі), обпечене місце обробляють спиртом, 3% марганцевим розчином або 5% розчином таніну.

 

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

 

Перша допомога при кровотечі.

 

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

 

підняти поранену кінцівку вверх;

 

кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин, якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

 

при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою;

 

при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння та викликати пожежну частину.

 

Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварії.

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

 

 

 

 

Інструкція з охорони праці № 7

 

з електробезпеки для робітників і службовців

 

 

 

1. Загальні положення

 

1. Дія інструкції поширюється на всіх працівників районної ради.

 

2. Всім необхідно постійно пам’ятати, що електричний струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.

 

Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

 

Внаслідок цього користування електричним струмом вимагає особливої уваги та обережності від людини.

 

Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм.

 

При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

 

При електричному ударі, коли струм проходить через тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім і смерть.

 

         Електричні опіки тіла можуть бути отримані, як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги при різноманітних умовах короткого замикання, наприклад при зміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих дротів і інші. При цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.

 

3. Аби уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприладами (далі електроспоживачі) на виробництві (холодильники, телевізори, комп’ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води та ін.) слід дотримуватися правил:

 

користуватися електроспоживачами, як правило, шнури живлення яких мають трьох полюсну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (занулюючого) дроту;

 

не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

 

не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електродротом живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

 

не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих вилку, кришок;

 

не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

 

не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок;

 

не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

 

при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний дріт заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого електродроту до відповідних клем;

 

при можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів увімкнених в електромережу;

 

не доторкатися руками до обірваних та оголених дротів електромережі, електроспоживачів;

 

не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів, електромережі;

 

при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги обов’язково вимикати їх від електромережі;

 

не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;

 

по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати дріт живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки її слід тримати за корпус, а не смикати за дріт живлення, бо можна висмикнути один з дротів і потрапити під дію електричного струму.

 

 

 

   2. Дії працюючих при можливому ураженні електричним струмом

 

1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

 

Якщо потерпілий опинився в стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обприскати водою, розтирати і зігрівати тіло.

 

Негайно викликати швидку медичну допомогу за тел. 03.

 

При рідкому та судорожному вдиханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання. Штучне дихання – це лікарський засіб, метою якого є відновлення природного дихання потерпілого.

 

Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

 

Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:

 

одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частковою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.

 

Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровоточу.

 

друга надає допомогу, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого і вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли особа, яка надає допомогу відсторонюється, грудна клітина потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний видих.

 

Надавати цю допомогу потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

 

2. При отриманні потерпілим опіків, не торкатися руками обпечених місць, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Розпорядження голови

 

Березнівської районної ради

 

від 17 січня 2013 року №6

 

 

 

                                                                                                              

 

Інструкція з охорони праці № 8

 

про заходи пожежної безпеки для службових приміщень

 

1.Загальні положення

 

         1.1. У кожному приміщенні має бути призначений відповідальний за пожежну безпеку.

 

         1.2. Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1м).

 

1.3. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані, з урахуванням рекомендацій, підприємств – виробників.

 

У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно відключити їх та прийняти необхідні заходи для приведення у безпечний стан.

 

1.4. У службових приміщеннях, коридорах і на робочому місці потрібно слідкувати за чистою. По мірі накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.

 

1.5. Документи, папір та інші легкозаймисті матеріали слід зберігати на підставі не менше 1м від електрощитів і електрокабелів, 0,5 м від світильників та 0,25 м від приладів опалення.

 

1.6.Засоби протипожежного захисту (пожежні крани, пожежна та охоронно-пожежна сигналізація, первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у приміщеннях, слід утримувати у справному стані.

 

1.7.Усі працівники повинні пройти протипожежний інструктаж, вміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння та знати місце їх знаходження.

 

 

 

2. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

 

2.1. Влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжники, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники за знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні продовжувачі, які не відповідають вимогам Правил влаштування електроустановок.

 

2.2. Пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи та світильники, заклеювати ділянки електромережі горючою тканиною папером.

 

2.3. Використовувати побутові електрокип’ятильники, чайники і таке інше без негорючих підставок, залишати без нагляду увімкненими в електромережу кондиціонери, комп’ютери,лічильники та друкарські машини тощо.

 

2.4.Захаращувати підступи до засобів пожежогасіння , використовувати пожежні крани, рукава і пожежний інвентарне за призначенням, зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій.

 

2.5. Палити (окрім спеціально відведених для цього місць, позначених написом „Місце для паління” та забезпечених урною чи попільницею з негорючого матеріалу), проводити зварювання та інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини.

 

2.6. Закривати будь чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання, виходу з ладу та пожежі.

 

2.7. Самостійно лагодити апаратуру.

 

2.8. Виконувати розпорядження, якщо вони суперечать правилам пожежної безпеки і якщо їх виконання може привести до нещасний випадків.

 

 

 

3. Вимоги безпеки перед початком роботи.

 

3.1. Підготувати робоче місце до роботи, не палити на робочому місці.

 

3.2. Зовнішнім оглядом перевірити на:

 

відсутність відкритих струмоведучих частин електроустаткування;

 

справність обладнання, проводу, електророзетки ;

 

наявність захисного заземлення ;

 

відсутність сторонніх предметів на устаткуванні і робочому місці;

 

відсутність пошкодження апаратури.

 

3.5. При виявленні будь - яких несправностей, роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.

 

 

 

4. Вимого безпеки після закінчення роботи.

 

4.1. З метою запобігання виходу з ладу та загорання відключити апаратуру від електроенергії, штепсельні вилки витягнути з розеток.

 

4.2. Прибрати робочі місця. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.

 

4.3 Оглянути приміщення, приміщення переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі.

 

4.4. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

 

4.5.Сповістити  безпосереднього керівника про всі недоліки, які виникли під час роботи.

 

5. У разі виявлення пожежі.

 

5.1. Негайно повідомити  пожежну охорону за телефоном «101», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей , своє прізвище, у разі необхідності вжити заходів для евакуації людей.

 

5.2. Повідомити про пожежу керівництво установи , а в нічний час – чергового охоронця.

 

5.3. Розпочати гасіння  у мережі електроживлення знежирити обладнання і приступити до гасіння пожежі, використовуючи вогнегасники.

 

 

 

 

 

Анонси подій

Випадкове зображення

10.jpg
Авторські права 2019 © Офіційна веб-сторінка Березнівської районної ради Рівненської області. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2012 © Український переклад Joomla! Україна.